Двигун
М54, особливо 3-літровий, славиться не лише ефективнішим використанням пального в порівнянні з попередніми двигунами серії М5Х, але і підвищеним розходом масла. При чому розхід масла не залежить від величини пробігу - маслозйомні кільця швидко залягають, якщо машину певний час не експлуатувати.
Зіткнувся з такою ж ситуацією і я. При купівля машини в Німеччині, продавець згадував про те, що вона не експлуатувалась 2 роки - та тоді для мене це було швидше перевагою ніж недоліком.
Те, що їжджу часом динамічно, не вважав за випрадання надзвичайно високому розходу масла, котрий дійшов до позначки в 1 літр на 1500 км. КРКГ вже встиг поміняти, а тому все зводилося до сальників клапанів і поршневої групи.
Читав двоякі відгуки про різного роду розкоксовку за допомогою коктейлю керосіну з ацетоном. Мабуть таке мохіто, чи готовий WYNN'S таки допоможе для законсервованого ГАЗ 66, котрий простояв в військовій частині 20 років, та для себе я такий варіант відкинув. Заміну сальників клапанів вважав вирішенням проблеми не більше ніж на її 25%.
Часто на зустрічах клубу будь-яка розмова з
VOVIK'ом зводилась до обговорення розходу масла в наших машинах, і, щоб тому зарадити, треба робити [недо]капіталку. При останній такій розмові
VOVIK мені таки капнув на голову "та точно зробиш сам, приїжджай до нас("ТЕХІНВЕРС") і крути собі скільки влізе".
Ну а далі місяць вечорів над мотором і за лептопом в TIS...
-
Augustino та
BOXTER з того ж таки ТЕХІНВЕРСу заздалегідь виготовили інструмент для виставлення валів газорозподілу та системи VANOS.
Креслення знайшов в неті;
- Двигун знімав/встановлював на "Арія МОТОРС";
- Розборка двигуна, результат на лице: закоксовані маслозйомні кільця, котрі ще й позалягали, виконувати своє призначення не могли ніяк.
Як результат сильний нагар на поверхні поршня та випускних клапанах, що вилилось в занижену, нерівномірну компресію виявлену ще до розбору двигуна;
- Далі дефетовка - все в допусках номіналу. Компресійні кільця теж не піддались сильному зносу і могли б ще трохи поїздити.