Давно була проблема з АБСами, правда ніяк руки не доходили до того шоб ними зайнятися. Моя жаба ніяк не хотіла йти зі мною на діалог на рахунок починки(150 у) і тим більше покупки нового блоку(думаю десь біля 450у). Як завжди прийшлось розгрібатись власними силами.
Передісторія: в один день загорілись лампочки абс, анти буксу і тормозної жижі. Потім погасли, потім знов загорілись- і так пару раз. Мордувало воно мене так місяця 3 напевне, доки не горіло постійно. Коли приїхав додому зразу підключив комп. Були помилки по датчику тиску абс: неисправность датчика, обрив проводки к датчику…. Поки було літо, особо тим не переймався, а вот коли вже діло помалу піходить до зими вже варто замислитись.
Значить продзвонив всю проводку датчика- обривів не було. Перевірив сам датчик ДІСом- теж несправностей не виявив але для більшої впевненості провірив його ше й на опір і як не дивно датчик виявився дійсно справним. Залишився один варіант- ЕБУ АБС, так як інших варіантів просто нема. А, ше міг бути насос підкачки- але його я зразу виключив, так як він прекрасно активовувався тим самим ДІСом. Правда покази тиску були трохи нереальні- 252 бара)))
Процедуру демонтажу описувати не буду так як на різних машинах вони живуть в різних місцях. В мене на гідро емуляторі і кріпитьсь шістьма болтами на зірочку(???) правда не знаю яку.
Блок несемо додому і можемо впринципі дальше їздити, оскільки відсутність ЕБУ ні на шо не впливає, окрім АБС і всього шо за ними закріплене.
Отут я стикнувся з першою проблемою- блок ТЕОРЕТИЧНО не розбирається з заводу, видимо ніхто не думав шо їх хтось буде ремонтувати. Кришка яка закриває печатну плату наглухо посаджена на поксипол і шоб шось не поламавши зняти її просто нереально. Але думаю раз почав- то доробити треба. Берем скальпель(або шось дуже гостре) і починаєм трепанацію нашого блоку.
Робим все дуже акуратно шоб нічо не пошкодити. Я промудохався з кришкою добру годину часу.
Коли кришка відійшла і знялась я тихенько прифігів від побаченого….
Конструкція самого блоку мудацка від А до Я(палкий прівєт Роберту Бошу) Провідники від роз’ємну до плати-ЗОЛОТО, і то таке тоненьке шо без мікроскопу просто не розібратись. Лиш зєднання маси- я так підозрюю срібло і то всьо залито якимось желе, я так підозрюю тепло відштовхуючим ну і ізолюючим. В прямокутничку купа провідників, кружочками показано місця де моя пайка повідпадала- переважно це кріплення маси.
Взявши бінокуляр позичичений в знайомого ювеліра я передивився всі контакти. Всі підозрілі акуратно починаєм звонити тестером. В мому випадку це 25, 26 і 42. Якраз на 26 контакт то був то нє. Потім берем голочку і акуратно його рухаєм- було виявлено шо він просто відвалився.
Далі нам буде потрібна паяльна станція і низькотемпературний припой, оскільки тм всьо дуже делікатне і ніжне і будем старатися нічо не перепалити. Тут фоток не буде, бо самі розумієте паяти таке і ше при тому фоткати- ну це вапше вишак паяльного іскусства)))
Масу з плати не вдалось припаяти так як там навіть не пайка, а контактна зварка(ше раз прівет Бошу мля) Прийшлось взяти ізольований првідник і піти в обхід плати до найблищої маси і вже конектитись туда.
То шо ми пропаяли чистим спиртиком і потім все залаковуєм. Акуратно ставимо на машину і дивимся чи всьо працює. В мене запрацювало) Знімаєм назад блок і несем додому ставити назад кришку. Я посадив на супер-клей і запаяв
Трохи покатаюсь і якшо все буде добре ше то всьо замажу епоксидкою шоб було супернасмерть.
Ставим окончательно на машину і насолоджуємся приємним дирканням педалі коли того треба)